Такса - найдавніша порода норних собак. Час зародження цієї породи дотепер породжує сумніви. Хтось вважає, що такса з'явилася в давньому Єгипті, але сучасні кінологи сходяться в думці, що формування породи почалося в XVI сторіччі на території Південної Німеччини, що відбито на гравюрах того часу.

Предки такси карликової - низькорослі німецькі гончі. Від них такса успадкувала здатність переслідувати здобич голосом, відмінне чуття, помірну злостивість і мисливський азарт.

А те, що раніше було недоліком, - непропорційне співвідношення довгого тіла з короткими, трохи кривуватими лапами згодом зробило таксу відмінною норною собакою.

Для полювання на лисицю, борсука або зайця такса незамінна. Німецькі мисливці, оцінивши ці якості по достоїнству, почали виводити певний тип собаки: приосадкувату, коротконогу, з подовженим тулубом, щоб вона могла безперешкодно проникати в нори.

Полювання було недешевим і престижним заняттям, а утримання такси не вимагало великих витрат. Саме тому її полюбили середні верстви населення - бюргери й дрібні дворяни. У середині XVII сторіччя згадуються два типи: кривоногі пси для підземного полювання й грубошерсті низькі піші гончі.

Згодом німці усе більше прив’язуються до такс. Вони цінують їхню енергію, мисливську запопадливість і ретельність, вірність, надійність і розум. До кінця XVIII століття такса одержує майже сучасні риси - невисокого зросту, з довгим корпусом і злегка скривленими кінцівками.

Поголів'я такс збільшується настільки, що їх починають вивозити в інші країни. А в самій Німеччині утвориться велика мережа розплідників. Їхні власники розводили собак, дотримуючись особистих симпатій.

Але згодом починається розподіл на декоративні й робочі екземпляри. Природно, виникає необхідність у встановленні стандарту породи. Переломним для неї став 1870 - рік прийняття першого стандарту. Сьогодні в якості міжнародного використовується німецький стандарт від 1979 року.

Такса карликова (мініатюрна) - гарний сімейний собака. По натурі дружелюбний, ні нервовий, ні агресивний, з урівноваженим темпераментом. Азартний, грайливий і невтомний мисливський собака з чудовим чуттям.

Існує три різновиди такс по розмірах - кроляча, мініатюрна і стандартная. Також кожен різновид такси ділиться на три види по типу шерсті - короткошерсті, довгошерсті і жорсткошерстні. Всі 9 різновидів об'єднані єдиним стандартом FCI.

Між таксами, що відрізняються характером шерстного покриву й розмірами, немає ніякого розходження, тому що всі різновиди такс мають типовий для цієї породи характер. Ці собаки вміють пристосовуватися й віддані тим, хто з ними добре спілкується.

Оскільки такса дуже здатний і тямущий собака, то її можна вже в дуже ранньому віці навчити таким діям, які полегшать їй інтеграцію в сімейну співдружність. Щоб розширити сферу її завдань у рамках родини, можна, наприклад, легко навчити її приносити невеликі предмети, наприклад домашні тапочки хазяїнові або господарці, коли ті втомлені приходять із роботи додому.

Вона охоче виконує й інші роботи, оскільки їй приділяють необхідну увагу й вона по досвіду знає, що при цьому її завжди похвалять, скажуть кілька лагідних слів і погладять. Такса стає здатною ученицею насамперед тоді, коли навчання супроводжується одержанням ласого шматочка.

Такса дуже швидко ухитряється під час телевізійних передач займати затишне містечко на колінах хазяїна або господарки. Однак не можна забувати про головне задоволення такси - про тривалі прогулянки, на яких вона запрошує з веселим гавкотом і вилянням хвоста. Регулярно виводити таксу (не тільки погуляти) повинні всі члени сім'ї. Досить це робити три рази в день, навіть при непогоді.