Ймовірно, пінчер як порода сформувався в районі Вюртемберга, де він виступав у ролі універсального собаки, сторожа на фермі, грози гризунів, іноді мисливця. Якби там не було, але достовірних джерел з яких ми могли б довідатися про походження породи немає.

Вправність пінчера по вилову пацюків, його витривалість, з якою він може бігти не один десяток кілометрів, плюс самовідданість і рідкісні чуття й слух, привернули до нього увагу власників диліжансів, на службу до яких пінчери й були "зараховані".

Уже до кінця 15 століття, хитрі власники диліжансів використовували природні особливості пінчера на повну силу. Цим невеликим собакам доводилося бігти цілий день нарівні з кіньми, а на зупинках охороняти хазяйське майно й ловити пацюків, що докучають у стайнях коням.

Через сторіччя, коли кінна тяга відійшла в небуття необхідність і у цих дивних охоронцях відпала. Можливо, ми б ніколи й не довідалися про існування пінчерів, якби на той час їхні прабатьки не встигли зайняти свою "нішу" у собачому світі й не завоювали серця щирих цінителів, завдяки яким, зараз ми можемо насолоджуватися спілкуванням із чудовими представниками собачого світу - пінчерами.

У принципі, на початку зародження породи, від пінчера не було потрібно ніякого екстер'єру. Необхідними якостями були розум і невибагливість, а також витривалість. І вже в ХIХ столітті пінчера можна було зустріти в будь-якому місці.

Незабаром стандартний пінчер став предком мініатюрного гладкошерстного пінчера (мініатюрного zwerg-пінчера, які згадуються уже з середини Х1Х століття. А ще через третину століття, в 1870 році, Фредерік Доберман вивів у Тюрінгії породу, яка буде мати його ім'я.

Друга половина XIX століття знаменує собою початок цілеспрямованої селекції. Перша виставка собак у Німеччині пройшла в Ганновері в 1878 році, в 1900 році аналогічна виставка організується в Штутгарті, де виставляються карликові породи.

Перший офіційний стандарт породи пінчер складений в 1880 році Річардом Штребелем. Пінчер-клуб засновується в 1895 році Жозефом Берта, що й очолив його. Він поставив своїм завданням поділ численних різновидів пінчерів на окремі породи.

Таким чином, проводяться різкі розходження між жорсткошерстною і гладкошерстою категоріями собак. Саме на цьому етапі за жорсткошерстними пінчерами закріплюється нова назва - шнауцери.

Подібно мінпіну, стандартний пінчер має надзвичайно високу активність й азартну поведінку. Взагалі це дуже дружні й грайливі собаки, коли вони належним чином соціалізовані.

Не варто залишати цього активного пса наодинці з малям, це чревате травмами й забитим місцями. Настільки активний пес може стрибнути на дитину й зробити йому боляче.

Німецький пінчер - дуже моторний собака, це ідеальний спортивний компаньйон для бігу або велосипедної їзди. Незважаючи на свою активність на вулиці, в будинку він поводиться спокійно й тихо.