Собаки, яких із впевненістю можна назвати предками німецької вівчарки, згадуються в літописних джерелах Німеччини вже в VII столітті. Це були великі, сильні тварини світлого забарвлення.

У книгах більш пізнього періоду (приблизно XVII-XVIII століття) описуються вже темні собаки, зовні аналогічні сучасній німецькій вівчарці. Але роком початку роботи з породою вважається тільки 1882-й, коли на виставці собак у Ганновері був представлений Грейф - невеликий кобель сірого кольору.

Він являв собою вдалий результат схрещування масивних приосадкуватих собак, що використовувалися для пасіння овець на півночі Німеччини, з легкими високоногими вівчарками півдня. Вже через два роки фізичні дані й службові якості породи завоювали таке широке визнання, що постало питання про застосування її в армії.

Творцем німецької вівчарки вважають полковника німецької кавалерії Макса фон Штефаніца, який займався розведенням цих собак з 1884 по 1896 рік і багато зробив для становлення породи.

Крім того, він створив перший стандарт і написав багатотомну монографію про німецьку вівчарку. Він же купив знаменитого згодом продуцента Гектора ф. Лінкерайна і дав йому кличку Хоранд ф. Графрат, під якою цей кобель відомий у кінологічній літературі того часу.

Саме з ним в основному пов'язана племінна робота ф. Штефаніца. Хоранд був досить близький до сучасного стандарту німецької вівчарки і відрізнявся значною для свого часу висотою в холці - 61 см. На початку нинішнього століття він вважався еталоном породи.

Феномен породи полягає в тому, що Макс фон Штефаніц - геніальний селекціонер - не тільки втілив свій задум, визначив стратегію розведення, але й блискуче реалізував ідеї на практиці. Його геніальність - і в масштабному баченні породи, прогнозуванні, у поєднанні інтуїції й аналізу. Результати ми бачимо на всесвітніх виставках.

Численні публікації в пресі, відеофільми ознайомили аматорів і фахівців породи з її історією, Хоранда ф. Графрата знає, напевно, кожен заводчик вівчарок і в той же час про розвиток породи в нашій країні мало хто знає.

Німецька вівчарка - це собака середнього зросту, злегка розтягнута, сильна і з гарною мускулатурою, кістяк сухий, загальна будова міцна.

Німецька вівчарка повинна бути відповідно до уявлення про темперамент урівноваженою, з міцними нервами, упевненою в собі, абсолютно щирою й повністю добронравною (за винятком збудженого стану) собакою, при цьому уважною і керованою.

Вона повинна мати мужність, бойовий інстинкт і твердість, щоб бути здатною служити собакою-компаньйоном, охоронним, захисним, службовим і вартовим собакою.