Ця порода походить з Тибету з долини Лхаса. Одна з найдавніших порід тибетських собак відома приблизно з 800 року до нашої ери. Недавні дослідження показали, що лхаса апсо належить до однієї з 14 найбільш древніх порід собак.

Цих собак тримала вся аристократія Тибету, а також тибетські ченці в монастирях, де лхасу використовували як сторожового собаку. У тибетських монастирях лхаса звикла підозріло ставитися до незнайомців і охороняти своїх господарів, що проявляється донині.

Ці собаки були надзвичайно коштовні як духовно, так матеріально. Коли лхасо апсо дарували комусь, те цей подарунок обов'язково повинен був благословлятися.

В 1901 році міссіс Макларен Моріссон привезла перших лхаса апсо у Великобританію і Ірландію, де вони користувалися величезною популярністю і були офіційно зареєстровані як порода вже в 1902 році.

Перша світова війна практично знищила породу. В 1917 році, після її закінчення, поза Тибетом налічувалося близько 30 лхаса апс. На початку 1930-х років лхаса апсо потрапили в США як подарунок від Далай-Лами 13-го.

Американський кінологічний клуб офіційно визнав цю породу в 1935 році і відніс її до групи тер'єрів, а в 1959 році перемістив у неспортивну групу.
Тибетські ченці думають, що лхаса апсо - перевтілені леви, тому їх тримають у високій повазі. Вважається, що душі померлих Далай-Лам поселяються в золотавих лхасах, які як би надають їм притулок.

Саме цим ченці і пояснюють довге життя багатьох лхаса апсо. Середня тривалість життя цих собак становить 15-18 років. Історія документує, що найстарша лхаса апсо вмерла в 1939 році у віці 29 років!

Важка довга шерсть була життєво необхідна цьому собаці. В умовах жорсткого клімату Тибету, коли температура часто знижується до нуля і більше градусів, вижити такому невеликому собаці дуже складно.

Шерсть являє собою ізоляційний шар, ніби теплу шубу, що рятувала лхасу від холодів і протягів. Ченці не приділяли особливу увагу догляду і чищенню шерсті, тому собака легко міг пристосуватися до різкої погоди.