Литовська гонча отримана шляхом схрещування місцевих мисливських собак з біглем, польським огаром і бладхаундом. Пізніше була додана кров російських гончих.

Литовська гонча - спроба оновити і відновити оригінальний тип стародавньої курляндської гончої, яка у свій час була пов'язана з латвійською гончою.

В 1970 році чисельність литовської гончої була дуже низка. У плині мисливського сезону 1976-1977 року багато собак було вбито дикими кабанами під час полювання. Таким чином, порода була на грані зникнення.

В 1977 році Литовська Цитологічна рада створила спеціальний клуб для відновлення національної породи. Був призначений фахівець, відповідальний за розведення породи і у цьому ж році прийнятий стандарт литовської гончої.
Литовська гонча - міцна довгонога собака, мускулиста і витончена. У цього собаки більш легка кістка, ніж у більшості собак такого ж розміру. Тому вона мало важить і прекрасно рухається.

Литовську гончу використовують в основному для полювання на зайця, лисицю і кабана. Цей собака злісний до звіра, працює ефективно і рішуче. Вона розвиває велику швидкість, дуже енергійна, має гарний дзвінкий голос.