Походження голих порід собак, як і китайської хохлатої, обгорнуте міфами й легендами. Їхня історія нараховує багато століть. Голі собаки жили в Африці, Мексиці, Перу, Парагваї, Туреччині, Ефіопії, Китаї.

У Мексиці голий собака був особливо шанованим, відносився до одного з десяти символів добра. Тольтеки його вважали символом безкорисливої любові, їй поклонялися. Існувала традиція ховати собаку разом з померлим господарем, тому що, відповідно до легенди, дух собаки на вищому суді свідчив на його користь.
В епоху ацтеків ставлення до голого собаки змінилося. Хоч вони й продовжували залишатися храмовими собачками, як і раніше, вважалися священними і рахувалися даром богів, але при цьому вони стали ритуальною їжею на релігійних святах. Для цих цілей призначалися собаки певного забарвлення, вирощені в спеціальних умовах.

Перші археологічні знахідки, що підтверджують існування в ті часи голого собаки, належать до IX-XII століть. Збереглися статуетки й зображення голого собаки. Перший опис голих собак зробив мандрівник Франциско Хернандос в 1500 році.

Про те, як голі собаки потрапили в Китай, історія не розповідає. Припускається, що в Китай вони потрапили з Африки, а пізніше з Туреччини. У Маньчжурії в цей час існує порода голих собак тань-тань.

Наприкінці XIX століття голі собаки з'являються в Англії, їх виставляють у Лондонському зоологічному саду як екзотичних тварин. Але тоді визнання й поширення цих собак не відбувається.

Лише з 1969 року, коли в Англію були привезені голі собаки зі США, вони завойовують визнання. Створюється Клуб китайських хохлатих собак, а в 1974 році проводиться перша породна виставка.

Китайська хохлата собака одержала величезну популярність як собака-компаньйон. Це найбільш популярна зі всіх безволосих порід, до яких відносяться також мексиканська гола собака, перуанська гола собака і американський голий тер’єр.

Китайську хохлату по достоїнству цінують за її унікальність, за ніжну шкіру, розум, м'який характер, урівноважену психіку, невеликі розміри й вагу, за прихильність до господаря, веселу вдачу.

Китайська хохлата має гарне здоров'я. Незважаючи на свою оголеність, крихкість, тремтливість, собачка прижилася не тільки в середній смузі Росії, але і в інших регіонах, і навіть у північних районах Євразії.