Один з найстарших предків керн тер'єра і скай тер'єра, так званий "короткошерстний скай тер'єр", був популярно відомий в 19 столітті на острові Скай.

Нині вимерлий, цей собака був виведений капітаном Мартіном Маклеодом, що був лютим шанувальником спорту і азартним мисливцем на видру.

Разом з єгерем Джоном Макдональдом капітан Маклеод розводив короткошерстих скай тер'єрів сріблястого і сірого забарвлень протягом сорока років. Саме ці собаки зіграли величезну роль у розведенні ранніх ліній керн тер'єрів.

У Шотландії, де керн тер'єра використовували для полювання, лиси живуть в ущелинах гір, які називають "кернами". Саме звідси пішла назва цих собак.

Аластейр Кемпбелл і Мері Хок були затятими шанувальницями керн тер'єра, і саме їхня завзятість призвела до того, що керн тер'єр був визнаний в 1910 році. 29 травня 1912 року керн тер'єр був офіційно зареєстрований і міг брати участь у виставках і конкурувати з іншими породами у Великобританії.

В 1933 році з'явилося щеня, схоже на сучасного керн тер'єра. Переможець восьми виставок, цей пес вніс величезний вклад до регулювання остаточного типу породи, яку ми можемо бачити сьогодні.

Генрі Прайс і Байрон Роджерс внесли свій внесок у популярність і визнання керн тер'єра в США. Вони привезли перших керн тер'єрів у США в 1913 році, а вже в 1917 році клубу керн тер'єрів надали членство в Американському Кінологічному Клубі.

Керн тер'єр - міцний і витривалий собачка, активний і завжди готовий гратися. Цей сміливий і відважний тер'єр, у минулому використовувався як мисливський собака, зараз усе більше популярний як домашній улюбленець. Незважаючи на свої невеликі розміри, керн дуже самостійний і задиристий, упертий, але добре навчається.

Керн тер'єр пильний охоронець, він ніколи не підніме шуму по дрібницях. Цей собака підійде будь-якій людині, керн невибагливий і легкий у догляді.

За жорсткою шерстю керн тер'єра потрібно регулярно доглядати. Її вискубують за певною формою, приділяючи особливу увагу хвосту, лапам і вухам.