Кавказька вівчарка - стародавня порода вівчарських собак, виведена на Кавказі місцевими пастухами. Такий могутній і сильний собака виводився з метою захисту овець від хижаків і злодіїв.

З упевненістю можна сказати, що це одна з найпоширеніших російських вівчарок, яка відома вже більше 600 років. Зараз вона популярна в Угорщині, Польщі, Чехії, Словаччині, Німеччині і, звичайно ж, в Росії та Україні.

Все частіше її утримують як сторожового собаку або собаку-компаньйона, хоча кавказець не дуже підходить для квартирного утримання, тому що йому потрібно багато вільного місця.

Кавказець рішучий і хоробрий, самостійний і свавільний. Це серйозний і грізний собака, з яким фізично дуже складно впоратися. Такий собака навряд чи підійде жінці або слабкому чоловікові.

Навчання цього собаки потрібно почати з раннього віку. Обов'язково виробити ідеальну слухняність, інакше ваш пес стане некерованим і небезпечним. Соціалізуйте щеня всіма можливими способами: нехай він спілкується з людьми й дітьми, з будь-якими свійськими тваринами й собаками, не обмежуйте його в контактах або іграх.

У своїй сім'ї кавказець ніжний і добрий, відданий і слухняний. Для дітей це величезна плюшева іграшка, але все-таки краще не залишати їх наодинці із собакою.

Кавказька вівчарка - чудовий сторож. Її грізний вигляд збентежитть будь-яку людину, що спробує проникнути на вашу територію, а глухий глибокий гавкіт змусить ще раз обміркувати правильність вибраного шляху.

Для кавказця ідеальним буде життя за містом. Головна умова утримання цього собаки - надійно обгороджена територія. Ніколи не тримайте цього собаку на прив'язі, інакше кавказець виросте диким і агресивним.

Є два варіанти кавказької вівчарки: короткошерстий і довгошерстий. Коротка шерсть вимагає щотижневого чищення й розчісування, а довга - більш частого і ретельного догляду. Кавказька вівчарка багато їсть, так що врахуйте це, купуючи такого собаку.