У Північній Європі в Карелії здавна існували собаки, які полювали на велику дичину. Протягом довгого часу ці собаки розводилися в Карелії для того, щоб полювати саме на сильних і великих тварин.

Імовірно, такі собаки потрапили у Фінляндію з першими поселенцями більше тисячі років тому. Для людей, які потрапили на ненаселену раніше землю, неймовірно важливі були витривалі, хоробрі і злісні до звіра собаки, які могли б упоратися з такими хижаками як рись, вовк або ведмідь.

Карельський ведмежий собака зовні нагадує російсько-європейську лайку. Але ця порода більш численна за межами своєї батьківщини, ніж кожна з російських лайок.

В 1936 році перший карельський собака був представлений на виставці в Хельсінкі. Друга світова війна практично знищила породу, але були знайдені і урятовані останні сорок собак, завдяки яким зараз ми можемо споглядати на цих красивих мисливських собак.

В 1960-х роках популярність цього собаки неухильно зростала, і зараз карельського ведмежого собаку можна зустріти в багатьох європейських країнах, а також у Північній Америці.

Спеціалізація цього енергійного мисливця досить широка: карельський собака використовується в полюванні на зайця, кролика, дикого кабана і рисі.

Карельський ведмежий собака - завзятий і хоробрий мисливець, злісний до звіра, але ніжний і чутливий зі своєю сім'єю і господарем. Цей пес прекрасний друг і компаньйон, ідеально підійде як домашній собака аматорові подорожей.

Цей собака не підійде новачкові і недосвідченому собаківникові. Він має потребу в досвідченому і строгому господарі.

Упоратися з мисливськими інстинктами цього собаки досить складно і тільки завзяті тренування, послідовне дресирування і ваше терпіння зроблять із вашого пса слухняного друга.

Догляд за шерстю простий - користуйтеся металевим гребенем, щоб вичісувати шерсть, яка випадає. Карельський ведмежий собака не пахне і для свого розміру має маленький апетит.