Точне походження йоркширського тер'єра не відомо. Ймовірно, його розводили робітники на півночі Англії для вилову пацюків у шахтах, а пізніше використовували як норну собаку для лову борсука або лисиці.

Цілком можливо, що шотландці, які влаштовувалися на роботу в графство Йоркшир, привезли з собою скай тер’єрів і нині вимерлих клейсдейл тер'єрів, яких схрещували з місцевими довговолосими тер'єрами.

Пізніше до отриманих приплодів була додана кров мальтеза, денді дінмонт тер’єра і чорно-підпалого англійського той тер’єра.

У результаті такого схрещування йоркширський тер'єр тих часів був трохи більший, ніж ті, котрих ми бачимо зараз. Але методом добору дрібних особин поступово за кілька років порода була зменшена.

Йоркширський тер’єр - це маленька гарна собачка, що, останнім часом, стала надзвичайно модна, їх носять у своїх сумочках багаті дами, йорки відпочивали в панських спальнях на подушках, їхню шерсть розчісували і для блиску мазали різними речовинами.

Перший йоркширський тер'єр з породними ознаками відповідно до сучасного стандарту з'явився на виставці в 1870 році.

В 1984 році з'явилися на світ щенята йорка з білими мітками, які заборонені стандартом. Строкатих собак стали розводити по окремій лінії і назвали Бівер-йорками, ця порода дотепер не визнана FCI.

Йоркширський тер'єр - мініатюрна декоративна собачка, упевнена в собі і енергійна. Йорк нерозважливо хоробрий, начебто він величезний сторожовий пес, підозрілий і непідкупний з незнайомцями.

Йорк дуже ніжний зі своїм власником, сильно до нього прив’язується і вимагає, щоб його всюди брали з собою! Це справжня собака-компаньйон, що всюди іде за хазяїном.

Цей пес може бути агресивний до інших собак, задиристий і шумний. Побачивши чужого пса на вулиці, йорк може підняти такий гавкіт, що всі вирішать з ним не зв'язуватися.

Йорк у жодному разі не повинен бути боязким і полохливим, дратівливим і надзвичайно шумним. Не бійтеся за своє маля, дайте йому поспілкуватися з великими собаками, точно переконавшись у тому, що вони не заподіють йому шкоди.

Цей тер'єр легко навчається, хоча може виявити впертість і довести свою самостійність, відмовившись виконувати ваші накази. Не звертайте уваги - домагайтеся свого ласкавим, але наполегливим вихованням.

Йоркширський тер'єр ідеально підходить для квартирного утримання. Йому не потрібно багато місця, він навіть може обійтися без прогулянок, хоча ніколи не відмовиться прогулятися з господарем на свіжому повітрі!

Довга шерсть йоркширського тер'єра вимагає особливого догляду і захисту. Її треба змазувати маслом і загортати в смужки зі спеціального паперу, щоб енергійний йорк міг бігати й грати.

Якщо ви завели йорка для будинку, а не для участі у виставках, можна іноді підстригати шерсть, спрощуючи тим самим догляд за собакою.

Йоркширський тер'єр дуже чутливий до холодних температур, тому бережіть собаку від замерзання й протягів, на зиму обов'язково потрібно купити собаці утеплений одяг.