Найулюбленіша порода іспанських пастухів острова Ла Пальма (La Palma) - гарафійська вівчарка, ймовірно, з'явилася в результаті схрещування собак, завезених на архіпелаг колонізаторами в 15 столітті.

Спочатку гарафійська вівчарка використовувалася як охоронна і сторожова собака, собака для пасіння й захисту черід, а також як собака-компаньйон.

Місцеві пастухи, які використовують гарафійську вівчарку для випасення величезних черід і охорони від хижаків і злодіїв, називають гарафіано просто "вовкодавом".

У часи популярності німецької вівчарки, яка потрапила і на іспанський архіпелаг у тому числі й стала там досить поширена, корінна порода гарафіано повільно вимирала, розчинялася в помісях.

Змішання німецької й гарафійської вівчарки призвело до обтяжуючих наслідків. Отримані поміси були агресивні до тварин у череді й часто загризали овець і корів. Тому зусилля місцевих жителів по відновленню чистоти породи йдуть повним ходом.

Тепер навчання гарафіано управляти чередою ґрунтується на виправленні собачого інстинкту й агресії до тварин. Пастух пестить собаку й овець разом, припиняючи спроби агресії з боку собаки й заохочуючи правильну поведінку.

Пастор Гарафіано був офіційно визнаний як окрема порода в Іспанії 24 березня 2004 року. З цього моменту ведеться ретельне племінне розведення цих собак.

Гарафійська вівчарка витривала й не примхлива. Чудово пристосована до скелястої місцевості й у моторності пересування по скелях може позмагатися з місцевими гірськими козлами.

Ці собаки дуже швидкі й витривалі, розумні й слухняні. Мають спокійний, урівноважений характер, легко навчаються. Весела вдача, прихильність до господаря й членів його сім'ї, чудове ставлення до дітей зробили гарафіано улюбленцями іспанців, хоча за межами цієї країни вони не відомі.