За деякими відомостями, серед тер'єрів XV-XVI століть зустрічалися особини, що віддалено нагадували сучасних фокстер'єрів, однак вважати їх родоначальниками породи немає підстав, тим більше, що їх було небагато. Ближче до XVIII століття з'явилися окремі представники, що вже мали певні риси подібності із сучасними фокстер'єрами.

До цього часу позначилися два різновиди тер'єрів - гладкошерстий і жорсткошерстний. До 60-х років XIX століття обидві різновиди велися спільно, і лише пізніше їх почали розділяти. Гладкошерстий різновид еволюціонував все-таки значно швидше.

Становлення жорсткошерстних фокстер'єрів як породи, виділення її з тер'єрів взагалі відбулося, очевидно, не раніше кінця XVIII початку XIX століття. Перша виставка собак в Англії проводилася в 1859 році. Але тільки в 1886 році відбулася перша окрема виставка тер'єрів, де було експоновано 125 гладкошерстих і 50 жорсткошерстних фокстер'єрів.

Парфорсне полювання, що одержало в XVIII столітті виняткову популярність, стало національним видом спорту англійців. Це зажадало особливого підходу до добору норних. Вони повинні були мати явно виражену злість до звіра, невеликий зріст, яскраве контрастне забарвлення, що визначалося необхідністю чіткої візуальної відмінності тер'єрів від гончих, а також від звіра, що виганяється ними. Природно, що заводчики стали керуватися цими вимогами. Виведенню більш чітких типів лисих тер'єрів багато в чому сприяло появі великих розплідників.
Показ фокстер'єрів на виставках приніс їм величезну популярність. Різко росте чисельність собак і географія їхнього поширення. Велика популярність фокстер'єрів сприяла зростанню експорту собак у Німеччину, Росію, Австрію, інші країни Європи, Північну Америку й навіть в Австралію.

В 1898 році аматори тер'єрів заходу Німеччини створили Німецький фокстер'єр-клуб, що пізніше перетворився в Суспільство аматорів фокстер'єрів. Став видаватися журнал "Фокстер'єр", тривало ведення племінних книг клубу. В 1891 році в Німеччині була організована перша спеціалізована виставка, що мала великий успіх.

Знавці фокстер'єрів випробовують гордість від сталості й незмінності стандарту й ця гордість виправдана. Фокстер'єр як порода є досконалістю. Ми знаємо це. Його розмір і форма досконалі для будь-якого навколишнього середовища.

Цей маленький мисливець, «лісовий бурлака» прекрасно почуває себе скрізь, він захоплений і не створює ніяких проблем. Ті джентльмени, які вивели цю породу в ХХ столітті, уже знали, що їм вдалося створити «досконалого собаку».

Дійсно міцний, розумний, гарний собака без проблем зі здоров'ям, приємний оку у своїй гармонії. Стандарт фокстер'єра повинен бути висічений на камені, а потім потрібно викинути всі молотки й долота - щоб не було спокуси нічого туди «дописати».

Також існує гладкошерстна різновидність фокстер’єра, ще не така популярна, але все-таки досить відома. В Україні є кілька розплідників даної породи.