Дункер відноситься до групи скандинавських гончих разом з такими породами, як хальденстеваре, хігенхунд, готландська гонча, гамільтонстеваре, шиллерстеваре, фінська гонча.

Ця гонча була виведена Вільгельмом Дункером, на честь якого і одержала свою назву. Він одержав таких собак шляхом схрещування російських, німецьких і французьких гончих з невеликою домішкою крові англійського фоксхаунда.

Норвезьку гончу використовують для полювання на лисицю або зайця. Цей собака добре працює в лісах і в гірській місцевості. Крім того, дункер відмінно підходить для полювання по глибокому снігу. Він витривалий і міцний, має тонке чуття.

Дункер незвичайно гарний собака. Його характерне триколірне або блакитнувато-мармурове забарвлення і небесно блакитні очі нікого не залишать байдужим. Норвезька гонча – рідкісний міський квартирний житель. В основному цих собак тримають мисливці, а заводчики віддають щенят тільки в сім'ї, де дункер зможе "самореалізуватися" - тобто дізнатися, що таке полювання.

Як не намагайся, але пристрасть до полювання і вроджені інстинкти в цього собаки ніколи не пропадуть. Дункер - затятий азартний мисливець, тому життя в чотирьох стінах стане для нього покаранням.

Гладка шерсть дункера не має потреби в особливому догляді і вимагає лише регулярного чищення. Не рекомендується часто мити цього собаку, при необхідності краще протерти шерсть вологою ганчірочкою. Дункер - здорова і міцна порода. Він не схильний ні до яких захворювань, легко переносить жару і, тим більше, холод.