Про точне походження далматинця практично нічого не відомо. Існує безліч гіпотез щодо походження цієї чудової породи. Зображення схожих на далматинця собак знайдені на єгипетських барельєфах і грецьких фресках, тому з упевненістю можна сказати, що далматинець - найдавніша порода собак.

В 1700 році існувала порода собак, подібна на далматинця - Бенгальський пойнтер (нині вимерлий). Ця порода була відома в Англії, що ставить під сумнів югославське походження далматинця.

FCI офіційно назвала далматинця місцевою хорватською породо, але до 1993 року й це заперечувалося великою кількістю людей, поки FCI не визнала хорватського кореня цієї породи. У середньовічні часи далматинця використовували як гончу. В 1800-х роках порода стала надзвичайно популярною. Далматинці скрізь ішли за повозом хазяїна, вони охороняли вантаж і коней, були надійними й витривалими супутниками.

За всю свою історію далматинець побачив багато родів занять, і цю породу з упевненістю можна назвати універсальною: далматинець допомагав пожежникам, був сторожем, пастухом, цирковим собакою, мисливцем. Зараз, це, у першу чергу, сімейний собака-компаньйон.

Далматинці відомі як "каретні собаки", які повинні були бігти поруч з кінними екіпажами своїх господарів, що жадало від них енергійності й стійкості. Далматинець не може спокійно сидіти цілий день, йому необхідно яке-небудь заняття й тривалі прогулянки.

Це чутливий і велелюбний собака, що має потребу в товариських стосунках з хазяїном і всією його сім'єю. Далматинцю потрібна увага й людська компанія.
Далматинць любить грати з дітьми, але може бути занадто дратівливим для малят. Він добре вживається з іншими свійськими тваринами, але деякі особини можуть бути агресивними з чужими собаками. Кобелі часто задиристі до інших кобелів.
Далматинець чутливий і сентиментальний, він може вирости боязким, якщо його належним чином не соціалізували. Не перешкоджайте спілкуванню з іншими собаками й тваринами, припиняйте спроби бійок або будь-якого прояву агресії.
Далматинець легко навчається, схоплює все на льоту. Але йому потрібна тверда рука для стійкого й послідовного виховання. Ніколи не карайте далматина необґрунтовано й тим більше жорстоко: твердість і наполегливість, але не брутальність - вірний крок до правильного навчання.

Далматинець - незвичайно активний собака, якому просто необхідні щоденні прогулянки без повідка в безпечному для собаки місці. Займіться зі своїм далматинцем бігом або ранковими велосипедними прогулянками.

Далматинець линяє два рази в рік, під час линьки варто ретельно вичісувати шерсть, що випадає, щіткою. Часте купання не рекомендується.

У холодну погоду стежте, щоб ваш далматинець не простудився на вулиці. На зиму можна купити теплий светр або комбінезон. В одязі можна гуляти довше - а це головне для вашого далматинця!

Іноді далматинці народжуються глухими. У деяких далматинців проблеми з алергією шкіри й хвороби сечових шляхів. Далматинці часто приносять великий приплід - до 15 щенят. Щенята народжуються повністю білими й лише потім з'являються цятки. Щенята, які мають плями уже при народженні, не допускаються до племінного розведення.