Предками болоньєза були карликові собачки, яких в античні часи називали мелітськими собаками. У часи Древнього Рима ці собачки були дорогоцінним подарунком правителям.

На думку італійців, батьківщина болонок - Болонья. Невеликі декоративні собачки з довгою шовковистою шерстю з Болоньї були вивезені в Росію, де їх стали називати болонками.

Ці собачки були фаворитками при дворі Медічі в епоху Відродження і залишалися невід'ємною частиною палацового життя аж до кінця XVIII століття, коли болонок замінили пуделі. У наші дні за межами Італії порода рідкісна.

Життєрадісний, слухняний і дуже прихилистий болоньєз завжди радий прислужити господареві, що робить його ідеальним домашнім собакою. Ніколи не дратується по дрібницях, спокійніший, ніж інші різновиди болонок. Має потребу в м'якому вихованні.

Італійська болонка - типова кімнатна собачка. Має потребу в регулярних прогулянках, не любить залишатися одна. Розчісувати шерсть треба щодня. Собака не линяє, дуже охайна. Мити треба не частіше одного разу на місяць. Для виставочних собак необхідна спеціальна підготовка шерсті.

Це дуже відданий собака, що сильно прив’язується до господаря і потребує йти за ним усюди. Милий компаньйон, пильний, але ніколи не агресивний, бешкетний і веселий, завжди готовий грати й бігати.