Багато дослідників вважають, що бладхаунд походить від Собак Св. Губерта, що розводилися в монастирі з такою же назвою, і що в Англію вони потрапили в часи Нормандського завоювання.

Однак у творах Страбо і Горація, що писали до нашої ери, є відомості про вивіз собак-шукачів із Британії до древніх галлів, на землях яких виник у наслідку монастир Св. Губерта.

Древні англійські закони офіційно визнавали можливість використання собак-шукачів при обшуках і в пошуку злочинців. Так у листі Іоганаса Кая (1570 рік) до Конрада Існеру є пояснення назви цієї породи. Незважаючи на можливість цих собак переслідувати пораненого звіра, "бладхаунд" (кров'яний собака) - треба розуміти, як чистокровна, але не в значенні "кровожерлива" собака.

У книзі "Історія Шотландії" (1527 рік) можна знайти опис: "велика, чорна, з рудими боками й маленькими білими мітками собака, що зветься людьми: шукач. Довгі вуха, у зморшках голова.

Ці собаки дуже розумні й легко відрізняють гарну людину від поганої. Прекрасно охороняють житло, легко знаходять заховані товари і слід злодія, рятують дітей і дорослих. Цей собака був так відомий і улюблений в Шотландії й Англії, що люди поставили йому пам'ятник! В 1860 році бладхаунд здобув блискучу перемогу в змаганні шукачів у Бірмінгемі (Англія).

В 1898 році була створена офіційна Асоціація Бладхаундів, що займалася їхнім розведенням і дресируванням. Основна заслуга в становленні цієї породи належить англійському кінологові Едвіну Брау. Розведення в його розпліднику було засновано на двох лініях.

Бладхаунди дуже широко використовуються в поліцейських службах Америки. Ними врятовано багато життів. Велика кількість злочинців була затримана за допомогою собак, що працюють із капітаном поліції штату Кентуккі Волнієм Мулікіном (розкрито більше 2500 злочинів).

Розповідають, що бладхаунди змогли взяти слід, що починався в згорілому курятнику. Довжина сліду не грала ролі: найкоротший слід становив 3 метри, найдовший - 55 миль (близько 90 км), робота над яким тривала кілька днів. За цей час одна із собак... ощенилася, і її разом з новонародженими щенятами відправили назад, а капітан з іншими продовжували роботу.

Найдовший з розслідуваних слідів склав у довжину 135 миль (більше 210 км) і був пройдений бладхаундом з поліції штату Нью-Йорк. Одним із найкращих охоронних собак був кобель по кличці Бостон, "що працював" у в'язниці штату Оклахома. Ним була здійснена допомога в затримці 23 злочинців.

Один раз він працював по сліду 2 дні, розбив у кров лапи й ніс, але слід не кинув. Офіцери поліції штату Міссісіпі вважають, що бездоганна репутація поліцейських бладхаундів є одним з факторів, що дозволяють тримати злочинність у штаті на досить низькому рівні.

Бладхаундів успішно використовують у розшуку зниклих і заблудлих дітей. Власники цих собак вважають, що якщо буде врятована хоч одне дитяче життя, то внесок бладхаундів у цю шляхетну справу буде залишатися безцінним.
Ці собаки дивно терпимі й дружелюбні стосовно дітей, та й останніх ні трохи не лякає їхній величезний вигляд. Бладхаунд був і залишається прекрасним супутником людини, і усе більше завойовує визнання в якості службового, спортивного і декоративного собаки.