Австралійський келпі відомий з 1870 року. Зараз на австралійському континенті налічується більше 100000 келпі. Свою назва келпі одержав від води kelpie, що згадується в одному із творів шотландського автора Луї Стевенсона.

Келпі появився в результаті схрещування дикої собаки дінго з бордер коллі. Келпі властиві деякі звички дикої собаки: наприклад, пасучи овець або корів, келпі пригинає до землі голову, як би підкрадаючись до жертви.

Незважаючи на свій невеликий розмір келпі спритно справляється з великою рогатою худобою, козлами і вівцями, домашньою птицею. Вони перевершать будь-яку іншу породу своєю надзвичайною покорою й охочою роботою. Келпі ніколи не лінується, працює чітко і з задоволенням.

На своїй батьківщині келпі працює весь день, не відпочиваючи і не відволікаючись на дрібниці, за день пробігаючи сотні кілометрів. Келпі не переносить бездіяльності і нудьги, йому потрібне постійне заняття - для нього це сенс життя!

Келпі поодинці може впоратися з тисячею овець на відкритому пасовищі. Він швидко збере тварин, що відбилися від череди. Щоб перебратися якнайшвидше з одного кінця череди на інший, келпі може стрибати по спинах тварин. Уперті тварини, що не послухалися келпі, ризикують бути покусаними за ноги!

Келпі не можна назвати домашнім собакою, це робочий пес, що вимагає постійної зайнятості. Він енергійний і щасливий, якщо хазяїн дав йому заняття.

Якщо в келпі буде гарне навантаження і часті прогулянки, то він безумовно підійде для утримання в будинку, але він вимагає систематичного виховання.