Аргентинський дог був виведений в Аргентині доктором Антоніо Норісом Мартінесом в 1920-их роках. Мартінес хотів одержати собаку, яка була б відмінним мисливцем і пастухом, але крім цього її спокійно можна було б залишити в родині.

Він схрещував німецького дога, боксера, іспанського мастифа, бульдога, піренейську гірську собаку, бультер’єра, поінтера, ірландського вовкодава і бордозького дога.

Порода собак, що пояилася була настільки універсальна, що не тільки виправдала всі сподівання Мартінеса, але й, більше того, була успішна як собака-поводир і навіть використовувалася в поліції і армії. Мартінес створив безстрашного і азартного мисливця, витривалого і злісного до звіра. Аргентинський дог добре пристосований до жаркого клімату. Білий колір завжди був кращим.

Порода миттєво стала популярною в колах аматорів собачих боїв. Саме цей факт і зіпсував репутацію аргентинського дога. В Англії в 1991 році аргентинський дог потрапив у список небезпечних собак разом з такими породами, як філа бразильєро, тоза і американський пітбуль тер’єр.

Аргентинський дог - повністю адекватний і спокійний собака, у жодному разі не проявляє агресії до людини. У сім'ї аргентинський дог велелюбний і грайливий. Він добре ставиться до маленьких дітей, якщо вони не кривдять собаку. З дітьми дорослішими він буде охоче грати в м'яч або приносити ціпок.

Ця собака сильна, з живим темпераментом і стабільною психікою. Кобелі аргентинського дога можуть негативно ставиться до собак своєї статі, але будучи правильно вихованими готові терпіти будь-який каприз хазяїна.

За аргентинським догом легко доглядати, він не має запаху. Шерсть не має потреби в частому чищенні. Мити тільки при необхідності. Стежте за пазурами собаки і вчасно їх підстригайте. Аргентинський дог прекрасно почуває себе як у квартирі, так і на вулиці, але при мінусових температурах обов'язково тримайте собаку в будинку.