Є дві теорії щодо походження цієї породи собак. Перша говорить, що аппенцеллер - древня порода, що існує у Швейцарії з часів Бронзового віку. Інша теорія припускає походження аппенцеллера від молоссів і доводить, що цей собака потрапив у Швейцарію разом з католиками.

Аппенцеллер зенненхунд відноситься до національних швейцарських порід і є одним із чотирьох зенненхундів, на жаль, найрідкіснішим. Три інші породи - бернський зенненхунд, великий зенненхунд і ентлебухер зенненхунд більш поширені.

Це видатний пастух, витривалий при роботі в гірській місцевості і стійкий до погодних умов. Також його використовували як тяглового собаку, щоб возити невеликі візки із продуктами.

Аппенцеллер зенненхунд радий будь-якій роботі, він ніколи не буде ледарювати. Якщо в певний момент не треба пасти худобу, він займеться охороною будинку з не меншим ентузіазмом.

Аппенцеллер добре вживається з іншими собаками і свійськими тваринами, тим більше, якщо виріс разом з ними. Аппенцеллер підозрілий з незнайомцями, відданий своїй родині, любить дітей.

Ця собака легко дресирується. Йому потрібне послідовне і терпляче виховання, у жодному разі не тверде і без брутальності. Обов'язково привчайте свого пса до людей і тварин.

Цей собака має потребу у великому життєвому просторі і постійному занятті. Можна займатися з аппенцеллером аджиліті. Іноді можна подумати, що аппенцеллер гучний і надто енергфйний пес, але при достатній кількості активних занять і тривалому вигулі поводження собаки зміниться.

Аппенцеллер любить волю, тому не підходить для утримання у квартирі. Якщо ви дасте собаці можливість часто гуляти і займете її якою-небудь справою, то умовно він підійде для квартирного утримання. Шерсть аппенцеллера потрібно регулярно чистити і видаляти відмерлі волоски.