Перші згадки про спаніелів відносяться до 1300-их років. Через п'ятсот років спаніелі були розділені на 7 порід: кламбер спаніель, сасекс спаніель, вельш спрінгер спаніель, англійський спрінгер спаніель, філд спаніель, ірландський водний спаніель і американський кокер спаніель.

Всі ці породи спаніелів походять від стародавньої собаки типу спаніеля, імпортованої з Англії. Багато порід розводилися спільно, і лише відносно недавно були визнані окремими породами. В 1940 році американський і канадський кінологічні клуби визнали американського і англійського кокер спаніеля окремими породами.

Назва "кокер" походить від вальдшнепа "woodcock", на якого і полювали з цими спаніелями. Англійський кокер гарний для полювання на будь-якого птаха. Кокер витривалий і відмінно працює в умовах гірського ландшафту. Зараз англійський кокер спаніель в основному популярний як домашній собака. Цей пес добрий з дітьми, милий і привітний до всієї своєї родини.

Кокер завжди веселий і грайливий, дуже енергійний і готовий йти гуляти. Побачивши кокера складається враження, що цей собака ніколи не стомлюється! Кокер легко дресирується і має потребу в м'якому, але наполегливому вихованні. Деякі суки можуть бути дуже домінуючими. Таким собакам потрібний господар, який твердо зарекомендує себе як лідер.

Шерсть кокера регулярно потрібно розчісувати. Шерсть на лапах варто підрізати, підрізайте шерсть навколо пальців, але не між ними. Якщо кокер був на природі, грав у траві або бігав у лісі, після прогулянки обов'язково ретельно прочистіть шерсть, виберіть всі травинки і палички. Регулярно очищайте вуха від сірки і бруду, кокери схильні до вушних інфекцій. Волосся із внутрішньої сторони вух бажано видалити.